Наші далекі предки жили в мирі і злагоді з природою, яку по-справжньому і
обожнювали, і боялися. Тому і наділяли явища природи людськими рисами: розумом,
добротою, злом, підступністю. Грози та битви грізний бог -так можна назвати Мсруна, бога блискавки, грому та доту. Його видимими
земними символами вважали кремезного дуба, червону калину, вепра та півнябудимира, що проганяв нечисту силу темряви та пробуджував сонну природу. Сварог
був богом небесного вогню. Він «подарував» землеробам ковальське знаряддя,
«навчив» їх розпікати в горнилі залізо та кувати з нього зброю.
Освячення й боготворіння Сонця зливалося з пошануванням Дажбога, сина Сварога.
Великої честі заслуговувала людина, яку порівнювали з сонцем. Коли ми щедруємо на
старий Повий рік, 13 січня, то співаємо: «Ясне сонечко – то господиня, ясен місяць – то
господар, ясні зірки – то його дітки». Богом живої природи був Ярило, кохання – Лада,
що й досі у слові «лад» уособлює злагоду і мир між людьми.
П’ятниця , 26 Квітня 2024 
