Твір-розповідь «Є у кожної дитини матінка слина»

Воно приходить до нас щороку, сонцесяйне, заквітчане і дуже щире -Свято Матері.
Приходить у першу неділю березня, коли стихають лютневі віхоли, коли сонечко своїм
проміннячком тільки-но починає зігрівати змерзлу землю. Все це нагадує, що настав
день привітати найдорожчу людину у світі матусю. Не треба приховувати цього дня
добрих слів, не треба соромитися чистих сліз вдячності.
Цього дня ми з татом піднімаємось раненько, все прибираємо і ставимо біля
маминого ліжка маленький букетик лісових пролісків чи мімози. Заздалегідь думаємо,
як краще віддячити мамі та бабусі за їхні ласку, тепло, терпіння. Я вишиваю серветки,
використовуючи українські народні мотиви. Нехай ці маленькі подарунки будуть
оберегами для моїх рідних. Братик Івасик у дитсадочку вивчив віршик і зробив яскраву
аплікацію. Ну а тато змайстрував дуже гарні стільці для відпочинку, оздобив їх
різьбленням і покрив лаком. Напередодні свята ми приготуємо смачні сюрпризи, щоб
матуся і бабуся могли відпочити і відчути нашу турботу про них. Приємно бачити, як
радіє мама. Очі стають молодими і чистими, як джерельце. І доки житиме це
джерельце пануватиме любов і затишок у сім’ї. Щиро дякуємо вам за все, Мамо!