Твір-розповідь. Мій рідний край Україна

Моя батьківщина – Україна. Не любити цю землю і людей, що живуть на ній,
неможливо! Мій край це Чорне і Азовське моря, Карпати і Полісся, синьоокі озера
Волині, південні степи, Дніпро-Славутич. Розлогі дуби і стрункі смереки зустрічають
мене в Карпатах. Швидкі річки, безліч ягід і грибів, чудові краєвиди – це все моя
батьківщина.
А як повільно несе свої води до Чорного моря красень Дніпро-Славута! Велично і
суворо дивиться на Запоріжжя колиска українського козацтва Хортиця. Пригадую, як
їхали ми сім’єю в Крим через усю Україну. Зупинялися в мальовничих місцях і
насолоджувалися незрівнянними краєвидами. Мене вразила велич Каховською
водосховища, обрії якого губляться в блакитному мареві. Незабутнє враження
залишилося від проїзду через Сиваш, де з двох боків підступають моря Чорне та
Азовське. Вражали нас родючі лани Херсонщини і Запоріжжя, гірські пейзажі від
Сімферополя до Алушти. Та найбільше мене вразила доброта людей, які зустрічалися
нам по дорозі. Пишаюся я тобою, мій рідний краю, моя земле – – Україно!