Про те, шо дуб усім деревам дерево, наші прашури знали з давніх-давен. Особливою
пошаною користуватися дуби, які Псрун позначив своєю шткою-блискавкою. І досі
Дніпрові води вимивають з піску величезні морені стовбури зі слідами магічних
язичницьких дійств.
Є письмові свідчення візантійських істориків, що в X столітті на острові Хортиця ріс
величезний дуб, який мав особливе пошанування від наших предків-язичників. До
цього дуба приносили в жертву півнів, шматки хліба, м’яса «і що мас кожний, як того
вимагає від нього звичай».
Довкола дубів відбувалися ігри, що супроводжувалися спеціальними піснями. Цей
обряд символізував розккп природи, початок літа. Оспіваний у народних думах та
піснях дуб був символом молодого козака.
Чом дуб не зелений? Лист хмара прибила;
Козак невеселий Лихая юдина.
Нині на Рівненщині в урочищі Юзсфинс є дуб, якому понад 1300 років. Опалений
блискавицями, овіяний вітрами віків, цей велетень ще плодоносить. Мабуть, під тихий
шелест його листя гарно думати про минуле і прийдешнє нашого народу.
П’ятниця , 19 Квітня 2024 
