П’ятниця , 29 Березня 2024
ukruen

Твір-розповідь з народознавства Скарби України

Серед багатої культурної спадщини нашого народу особливе місце займають пам’ятки
архітектури кінця XVII—XVIII століття, на яких позначилося піднесення національної
свідомості українського народу. З того часу до наших днів залишилися прекрасні
архітектурні пам’ятки величні ансамблі Києво-Печерської лаври, Софійською та
Видубецького монастирів у Києві, Михайлівський і Вознесенський монастирі в
Переяславі-Хме.Іьницькому та інші. До складу цих ансамблів, що, як правило, були
оточені оборонними стінами з баштами, входять різні будівлі – трапезні, башти-дзвіниці,
храми. Кожна з них с справжнім витвором мистецтва. Нам відомі також і цивільні будівлі
того періоду: Київська Академія, Чернігівський, Новгород-Сіверський та ПереяславХмельницький колегіуми тощо.
Багато храмів-пам’ятників споруджувалося на честь видатних історичних подій. Так,
наприклад, Благовіщенський собор у Ніжині був споруджений на честь перемоги над
шведами.
Дуже цікаві за своєю інженерною майстерністю башти-дзвіниці. Дзвіниця КиєвоПечерської лаври, 96,5 метра заввишки, була однією з найчудовіших висотних споруд
свого часу. Зодчі кінця XVII—XVIII століття, більшість яких залишилась невідомими, у
своїх будівлях творчо наслідували традиції давньоруської архітектури та народного
дерев’яного зодчества і вносили в них своє, самобутнє, національне.
Храми всередині були багато оздоблені ліпленням, поліхромним насиченим
живописом. Пишні різьблені іконостаси, унікальні твори мистецтва, були позолочені.
Цивільні будинки всередині також прикрашалися ліпленням і орнаментальним
живописом, який, на жаль, не зберігся до наших днів.
Стиль архітектури України кінця XVII XVIII століття дістав назву українського бароко.
Багато пам’яток того періоду було зруйновано фашистськими окупантами в роки
Великої Вітчизняної війни. А нині більшість з них відбудована. Чудові архітектурні
ансамблі Києво-Печерської лаври. Софійського та Видубецького монастирів у Києві,
Михайлівського та Вознесенського монастирів у Переяславі-Хмельницькому і багато
інших пам’яток перетворені на музеї-заповідники. Держава дбайливо охороняє
дорогоцінну культурну спадщину нашого народу.