Я хочу розповісти про мого домашнього улюбленця, кота Барсика. Його подарували
нам три роки тому. Барсик був грайливим пухнастим кошеням
рудувато-бурого кольору з блакитними оченятами. Але поступово він перетворився з
гарненького маленького кошеняти на дорослого вихованого кота. Тепер Ьася відчував
себе дорослішим за мене і тому зовсім мене не слухав: був незалежний і поважний.
І ось навесні ми привезли Басю до бабусі в село. Він дуже злякався, просидів за
канапою більше доби. Коли через два місяці я приїхала до бабусі, Бася вже
призвичаївся до життя в селі. Пізніше мені бабуся розповідала про його пригоди. Басю
сусідський кіт загнав на найвищу гілку груші. Він спробував зістрибнути з дерева, але
забив хвору лапку, яка раніше була в нього зламана. Довелося бабусі накладати Басі
на лапку шину.
“Гранилося з ним ще чимало цікавих історій. Бася вигнав зі своєї території інших котів.
Також він навчився ловити мишей. Ними Бася годував маленьке кошеня, що
приблукало в бабусин двір. Додому Бася повернувся змужнілим, з багатим життєвим
досвідом.
Четвер , 25 Квітня 2024 
