Закінчилися суворі морози, і на всьому відчувається подих весни. У лісі вже розтанули
останні острівці снігу. Під весняними променями сонця запарувала земля. Сонячні
зайчики заграли па галявині, вони наче хочуть розповісти всьому живому в лісі, що час
прокидатися. Між деревами під першими сонячними промінчиками з’явилися проліски.
Вперто і наполегливо пробивали товстий килим торішнього листя. Квіти були такі ніжні,
що навіть шкода було їх зривати. І я, помилувавшись ними, пішла далі.
П’ятниця , 26 Квітня 2024 
