Мос вітання тобі, люба подруго!
Хочу поділитися з тобою враженнями від подорожі до моря. На машині ми приїхали до
Алуніти і звідти помандрували мальовничим гірським «серпантином» прямо до
Коктсбсля -невеличкого і затишного містечка, що потопало в квітах та екзотичних
рослинах. Мені здається, що найкрасивіше море саме біля Кара-Дагу. Воно сІІІІс-сипс і
надзвичайно прозоре. Я пірнала в його ласкаву теплінь з розплющеними очима,
дивилася на таємничі водорості, на повільний рух барвистих рибок.
Величезне задоволення ми отримали, відвідавши місцевий дельфінарій. Саме там я
переконалася, що дельфіни справді розуміють людей і можуть з ними спілкуватись.
Один з них сподобався найбільше, бо він крутився у воді, підстрибував, на льоту хапав
рибу. Іноді дельфінчик подовгу нам щось розповідав, але ми його мови не розуміли.
На узбережжі Тихої бухти багато атракціонів, але з усіх мене найбільше вразив водяний
мотодсльтаплан. Він плавмо здіймався в повітря і, наче величезний птах, кружляв над
морем. Найбільшу ж насолоду я отримувала, коли сиділа на березі і слухала море.
Дивилась, як тьмяніє профіль Кара-Дагу, як повільно згасають усі барви, і тільки
місячне сяйво посріблює морські хвилі. Сподіваюсь, що ти теж колись побуваєш тут і
закохаєшся в Коктебель так само, як і я.
П’ятниця , 19 Квітня 2024 
