ob_start_detected
Середа , Грудень 1 2021
Головна » Твори » Опис пам’ятника у рідному місті

Опис пам’ятника у рідному місті

Вперше цей пам’ятник я побачила майже два роки тому на знімку в газеті, і мене
вразила його величність. На вершині чотирнадцятиметрової колони, облицьованої
мідними плитками, розправив крила триметровий сокіл, а біля її підніжжя стоїть
десятирічна дівчинка, обрамована пшеничним колоссям, з піднятими догори руками і
зверненим до сонця обличчям.
Я довго схвильовано роздивлялася цей знімок, а потім у його описі прочитала, що цей
монумент, створений архітектором Юрієм Спасовим та скульптором Олександром
Рідним, був відкритий у Харкові на площі Рози Люксембург 24 серпня 2001 року на
відзначення десятиріччя незалежності України. Мені дуже захотілося побачити цей
монумент не тільки на сторінці газети, а й роздивитися його зблизька, з усіх боків.
Невдовзі моє бажання здійснилося.
…Цю високу колону видно ще здалеку: за думкою авторів монументу’, вона має
символізувати могутність України. А от сокіл, що гордо підняв над нею крила,
уособлює незалежність нашої молодої держави.
Та більш за все мені сподобалася дівчинка, яка стоїть біля основи колони. Мені
здається, що її натхненне обличчя й довірливо підняті до неба руки яйнайбільше
відповідають характеру і прагненням нашої країни, у якої все попереду: і здобутки, і
розквіт, і щастя. Адже невипадково ця дівчинка-Україна неначе злилась із дозрілим,
повним життя, колоссям традиційним символом багатства і достатку. Єдине, що я на
той час не зрозуміла, – чому дівчинка стоїть боса. Але незабаром я згадала одну
мудрість: тільки стоячи босоніж на голій землі, можна злитися з нею, відчути її
материнське тепло і набратися її енергії.
Пізніше я з подивом дізналася, що прообразом цієї юної України є харків’янка Даша
Стрелець, яка перша народилася у день проголошення незалежності нашої країни – 24
серпня 1991 року о п’ятнадцятій хвилині на
першу. Можна тільки по-доброму позаздрити Даші, адже в Харкові дуже мало
пам’ятників, котрі виліплювалися з живих прототипів. Найбільш визначний -це
пам’ятник Т. Шевченку, але й там Наталія Ужвій та інші актори зображували
літературних персонажів, а не самих себе.
Я гадаю, що монумент Незалежної України стане гідною окрасою не тільки нашого
рідного Харкова, й усігї Батьківщини.